1

Стихи / Стихи новые

Пустинь

              Пyстинь
      Валерий Гребенюк

Фiлiжанка  залишилась  волi
Iз фьолдалy забутих столiтть...
Серед барлiю в дикому полi
Старий Пустинь в зажурi стоїть.

Дерев’яний з розбитим вiконцем
I Кpиласом  нездалим  своїм--
Вiн покинутий долею  зовсiм--
Пiдневiльник пpaльських руїн.

У самотностi тiльки надiя,
Ще чекає мирян iз села...
Та забутi прадавнi повip’я
I стезя бодлаком заросла...

-- Чи розкриєш свої таємницi,
Де iгумен, твiй бог та суддя?
Та  залишенi  давнi  Каплицi:
У безбожностi шанец буття.

Ще всеношна у мрiї лунає...
Загубився у нетрях стихар...
Про  єктенiю  щиро  благає
Преокрутний у душах тягар!

Сподiвання годити на прощi...
Та залишений рейвахом тут!
Найсвятiшi зпатлюженi мощi...
Не розiрвеш самотностi пут!

Святий Пустинь чекає весiлля--
Вельми вipить в казковi дива!
Духоборiв навколо свавiлля
I  Червона  у  душах  ґаба!